Розвиток чоловічої Суперліги, збільшення жіночих команд у Вищій лізі і завдання в збірних України на 2024 рік. Відповідями на ці питання в інтерв’ю медіацентру ФВПУ поділився президент федерації водного поло України Олександр Свіщов.
«Про Суперлігу з водного поло серед чоловіків»
– Олександре Юрійовичу, в чоловічій Суперлізі з водного поло збільшилась кількість команд – до восьми. Наскільки, на вашу думку, цей чемпіонат став цікавішим, ніж минулорічний, і чи є більше інтриги у матчах?
– Цей сезон чемпіонату став насправді цікавішим з точки зору боротьби за другу позицію, в двох групах – «А» та «Б», є команди, які поборються за срібні та бронзові нагороди. Цей факт мене, звісно, тішить, але хотілось би, щоб була команда, яка нав’яже боротьбу за чемпіонство і буде достойним суперником для ВК «Динамо» Львів» у чемпіонських перегонах. Поки такої команди в Україні немає, проте, рівень самих поєдинків покращився. Так, є матчі, де інтригу бачимо до останньої секунди зустрічі, але їх, на жаль, не так багато. Втім, згадуючи минулий рік, є команди, які прогресують.
У ватерпольних колах я неодноразово чув думку, аби грати матчі Суперліги кожного тижня. Я теж за такий формат. Але, об’єктивно, реалії зовсім інші, інфраструктури у нас бракує, не всім командам фінансова складова дозволяє їздити на тури так часто. Тому, про цю систему говорити поки не на часі. Я вважаю, головним досягненням є збільшення кількості команд у чемпіонаті України. Це дало можливість проявити себе, зокрема, молодим ватерполістам.
«У наступному сезоні маємо намір збільшити кількість команд у Вищій лізі серед жінок»
– У чоловічому водному поло є інтрига за другу сходинку і чемпіонат збільшився до восьми команд, натомість у жіночому чемпіонаті ситуація незмінна, лише три команди. Як змінити тенденції в жіночому водному поло?
– Війна сильно вплинула на жіночі команди, більшість дівчат після початку повномасштабного вторгнення виїхали закордон. Багато хто там залишається і досі, зокрема, в Німеччині. Я сподіваюсь, що з наступного сезону заявляться жіночі команди з Харкова та Дніпра і ми зможемо повернутись до формату п’яти команд у Вищій лізі. Поки ситуація така, що є три команди. Мені хотілось би, щоб була представлена команда з Харкова, адже вони завжди боролись за золоті медалі чемпіонату. Зараз ці дівчата розійшлись по різних командах. На цей момент ми прагнули зберегти жіноче водне поло, нам це вдалось. Далі хочемо вийти на якість чемпіонату у довоєнний період.
«Тренерської ротації на містку збірних поки не буде»
– Влітку 2023 року Ви казали, що до кінця року будуть зміни на тренерському містку національних збірних: як жіночої, так і чоловічої. Які кандидатури розглядало керівництво ФВПУ і хто тренуватиме збірні у новому році?
– Керівництво ФВПУ зробило відкритий конкурс на посаду головного тренера збірної України серед чоловіків та жінок. Зараз можу констатувати факт, що ніхто, окрім теперішніх наставників, свої кандидатури на пости головних тренерів так і не подав. Ситуація виглядає так: тренери бояться брати відповідальність у теперішніх реаліях. До прикладу, наставник жіночої збірної України не має чіткої картини у якій формі перебувають дівчата закордоном, хто як тренується, і це дійсно проблема. Ми розуміємо, що це великий виклик – керувати головною командою країни з водного поло, але нам би хотілось, аби була більша зацікавленість та конкуренція серед тренерів. Працювати зі збірними – це дуже відповідально, але і престижно. Наразі, Олексій Шведов і Сергій Рябченко будуть працювати зі збірними упродовж 2024-го року. Я бажаю обом наставникам сил і терпінням у їхній роботі та хороших результатів. У кінці 2024 року ми теж проведемо відкритий конкурс на посаду тренерів збірних. Наступний рік для наших збірних буде більше підготовчий. У великих турнірах команди участі не братимуть, адже на сьогодні тривають чемпіонати Європи з водного поло серед чоловіків та жінок.
– Олександре Юрійовичу, яким Ви бачите розвиток обох наших збірних: чоловічої й жіночої у 2024 році?
– Знаєте, на сьогодні у мене бажання одне – це перемога у війні і аби ворога не було на українській землі. Звісно, мені й усьому керівництву ФВПУ хочеться, аби наші збірні давали приводи радіти вболівальникам. Зараз дуже мало таких моментів, коли по справжньому є привід радіти. Тому, хочеться, щоб хлопці та дівчата, які будуть представляти наше водне поло на міжнародній арені, гідно робили свою улюблену справу.
